Хочеться затишку,тиші і спокою.
В сяйві вечірньому келих вина,
Щиро довіри без межі глибокої,
Щастя по вінця,і щоб аж до дна.
Хочеться знати, що ти моя вежа,
Я мов дитина,в обіймах твоїх,
Мати і жінка,в коханні без межі,
Сонце твоє, серед тисяч других.
Мрії б мої залишилися мріями,
Дякую Боже,що маю той шанс!
Іскра з мільйонів. Наш погляд під віями...
Але ж на небі все знали за нас.
Осеннее
© Copyright: Мила Яцко, 2023
Свидетельство о публикации №123092503528
Свидетельство о публикации №123092503528
Рецензии