Дотик шалений і лагідне горе
Ніби колиска присплять твою міць.
Очі скажені, кохані, знайомі
Дивляться зверхньо, як рій блискавиць.
Дні пролинають і світ потухає
З ним ти сірник, що от от догорить.
Очі кохані і руки ласкаві -
Ти на підлозі, тобі ще щастить.
Ти ж сама, ти ж сама
Його спровокувала!
Ти ж сама, ти ж сама
Зі сходинок упала.
Але ж ти, але ж ти
Невірно пам;ятаєш.
Я там був, я все чув:
Ти брешеш! Ще й ридаєш…
Очі кохані, тендітні долоні
Спокій дають і про все забуття.
Теплі слова, таке лагідне горе
Знову впливають на твоє життя.
Знову долоні, але вже у купі.
Перший синець - то кінець чи пітьма?
Очі знайомі. Кохані чи? Любі?
Бути з собою чи з ним? Чи дурня?..
Лагiдне горе
© Copyright: Екатерина Голуб, 2023
Свидетельство о публикации №123092403485
Свидетельство о публикации №123092403485
Рецензии