Ніч не йде та не йде. Все надовше залишитись хоче.
Обіймає і тулиться, як і належить коханці.
Я вдивляюсь в її – до нестями закохані – очі.
Вже шкодую, що ніч очі чорні заплющить уранці.
Ніч для мене завжди – ідеальна єдина коханка.
Я не знав і не знатиму більш ідеальної пані,
Що ніколи не лишить у серці найменшої ранки,
Тільки вірші лишає щасливим рядочком останнім.
Ніч – це крапка і багатокрапка, завжди і водночас.
Ніч – це крапка на всьому, що втілити в слово вдалося...
Ніч – це багатокрапка, що щастя продовження хоче,
Хоче знову, щоб я пестив римами чорне волосся...
Нiч не йде та не йде. Все надовше залишитись
© Copyright: Миклош Форма, 2023
Свидетельство о публикации №123092205868
Свидетельство о публикации №123092205868
Рецензии