Виноградова Евленья. Скажу про дождь. Рус. Бел
и бредит, и вздыхает, и шумит.
А он ответит:" ты здорова, вроде...
а разговоры - ряд шизофрений".
Поэтому молчу, скрываю, дохну...
скрываю, дохну и опять молчу.
Мне б собеседника в пылу житейском грохнуть,
чтоб не повадно было палачу
на эшафот вести простую дуру,
влюблённую в шизоидный мираж, -
сожрать на ужин жареную куру!
и завершить житейский эпатаж....
***
Скажу пра дождж, што ён начамі блукае,
Скажу пра дождж, што ён начамі блукае,
і трызніць, і ўздыхае, і шуміць.
А ён адкажа:" ты здаровая, накшталт...
а гутаркі - шэраг шызафреній".
Таму маўчу, хаваю, дохну...
хаваю, дохну і зноў маўчу.
Мне б суразмоўцы ў запалу жыццёвым грукнуць,
каб не панадна было кату
на эшафот цягнуць простую дурніцу,
закаханую ў шызоідны міраж, -
зжэрці на вячэру смажаную піцу
і завяршыць жыццёвы эпатаж....
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №123092205708