про Гернiку
коли за мить морок випив світ,
я проголошую тост без келиху,
під нот крещендо та сум трембіт.
Я проголошую тост за кожного,
за кожну любу і за вербу,
за кожне вбите і ненароджене,
я цю невтішність із горла п'ю
за кожну праву долонь, відірвану,
що більш не ляже їй на плече,
за кожну ліву стопу, що скибою
стежину більше не подопче,
я проголошую тост за здравіє,
нехай почує вельможний світ.
Забув про Герніку? Вже Белгравія
стоїть на черзі могильних плит.
Свидетельство о публикации №123092202767