Характер мій чудово-лебединий,
і ластівки в душі моїй, щоб щебетать…
А далі простягаються глибини,
де мовчки птеродактилі сидять...
***
Мені дотепників дурних не жаль, -
народжують думки без поту.
Все ж краще мудреця печаль,
ніж веселуха ідіота.
***
Істині кожній - свій строк,
будь-яку можна поправить, -
після пострілу в правий висок,
лівий вже не підставить!
***
Від народження з азартом
граємо з Життям у карти,
та одного разу на погості
Смерть зіграє з нами в кості.
***
Молитва – нашої упевненості знак,
що Бог на небі робить щось не так.
***
Якщо я жив, страждав, любив,
хіба так може буть найпаче, -
хай пам'ятник собі не встановив,
та місце я уже позначив.
I наостанок
© Copyright: Петр Скорук, 2023
Свидетельство о публикации №123092001418
Свидетельство о публикации №123092001418
Рецензии