Мова моя...
Що пісні, солов"їні, всі прагнуть співати.
Зустрічаю ВЕСЕЛКУ, таку пречудову,
А дивлюсь в ВИСОЧІНЬ і вже мрію літати.
Вийду в поле. Захоплює дух, ВОЛОШКОВЕ.
Візьму в руки ГОРНЯТКО - бабусина пам"ять,
ГУДЗИК ляльці пришию, в неї вигляд казковий,
І ДОВКІЛЛЯ безцінне неспішно огляну.
ЗОРЕЦВІТ, ЗОРЕПАДИ оновлюють душу,
А КОХАННЯ прийдешнє - життя розмалює...
В гарний КУХОЛЬ швиденько наллю медовуху,
Як погляну в ЛЮСТЕРКО, то тріумфую!
А МЕРЕЖИВО долі - це досвід нажитий,
Що приносить тобі НАСОЛОДУ в буття,
Ти за ОБРІЙ бажаєш? Себе повернути?
Ти НЕЗЛАМНИЙ, ти зможеш дійти до кінця.
ПЕНЗЛИК фарбами пише знайомі пейзажі,
ПЕРЛИ ваблять своєю красою жінок,
ПОЛУНИЦЮ смачну пропонують на пляжі,
ПЛЕСО річки - спокійна природа думок...
ПОСПІХ настрій псує і порушує плани,
Подивись навкруги, як буяє РОЗМАЙ,
Запрошу у СВІТЛИЦЮ святкову і вбрану,
І на СЕРДЕНЬКО більше не ляже одчай.
Вже осінній СЕРПАНОК зволожив повітря,
А СМЕРІЧКИ вродились високі й стрункі.
Вічне СОНЕЧКО нам усміхнулось привітно,
Розкидало ПРОМІНЧИКИ враз до землі.
ЧЕРЕМШИНА вже знов наливається "кров"ю",
ЧОРНОБРИВЦІ у мами, в садочку, цвітуть.
ЩЕДРУВАТИ - всім щедро бажати здоров"я,
ЯСНОЧОЛИЙ мій КИЇВ, завжди в серці будь!
*****************************************
Свидетельство о публикации №123091901924
Это стихотворение - победитель конкурса "Благозвучные слова", 2 место.
Тамара Ненчина 20.12.2023 10:37 Заявить о нарушении