За дубом високим и гиллям широким
Не видно ні сонця , ні хмар.
Лише по долині широкій
Стелеться сизий туман.
Туман поглинає всі звуки,
Що линуть десь там в далині.
Немов нагадують дні розлуки
І тоді стає сумно мені.
Та сум той , його відгоню я.
Й не буду я душу терзать.
Бо все , що було його не забути.
Хоча й не вернути назад.
12.09.2023
Свидетельство о публикации №123091506086