За дубом високим и гиллям широким

За дубом високим і гіллям широким
Не видно ні сонця , ні хмар.
Лише по долині широкій
Стелеться  сизий туман.

Туман поглинає всі звуки,
Що линуть десь там в далині.
Немов нагадують дні розлуки
І тоді стає сумно мені.

Та сум той , його відгоню я.
Й не буду я душу терзать.
Бо все , що було його не забути.
Хоча й не вернути назад.

12.09.2023


Рецензии