Ми стали тверезі. Занадто тверезі і злі -
Ми палим без жалю старі заскорузлі вузли,
Які наросли на житті, розрослись, заросли
І закам'яніли в мости.
Над попілом тисяч імен ми стаємо міцні,
Стаємо сильніші, байдужіші, в люті і холоді стін,
Пробитих уламками хижих ворожих ракет
Будуємо власний хребет.
І хто би не був з нами, що би потім не було,
Жоднісінька зморшка не скривдить твоє чоло,
Ні страху ні болю... Ні зціплених вперто зубів...
Залишимо це війні.
В йна
© Copyright: Эхом По Стенам -Наталия Саенко, 2023
Свидетельство о публикации №123091404300
Свидетельство о публикации №123091404300
Рецензии