Вот и пришла без промедленья
Ранняя для наших краёв осень:
Сплошь на зеленых деревьях
Желтая с росинками проседь.
Летом привычно повсюду
Мы заодно искали драйва,
Избегая банального многолюдья,
Страстно желая достичь кайфа.
Выходные не пропустить,
Чувства надежнее без спеха.
На капризы погоды забить...
Зеленью скрывая места утех.
Осень мила, не склонная к угрозам
До наступления холодов.
И все же к ранним морозам,
Любящий природу, будь готов.
К осени сложно приготовиться,
Можно затаиться в листве.
Важно к ненастью изготовиться,
Ведь чувства с возрастом уже не те.
Не сегодня-завтра листва опадет, -
Очевидный закон природы...
Свежесть чувства на долго пройдет,
Если весной не последуют
желанные роды.
Желтая осень
© Copyright: Эдуард Скворцов, 2023
Свидетельство о публикации №123091004581
Свидетельство о публикации №123091004581
Рецензии
Мне очень понравилась Ваша «Желтая очень», захотелось перевести её и на украинский:
Ось і прийшла без зволікання осінь,
Як завжди рання «золотий привіт»…
Ще в золото не вбрала листя зовсім,
Роса на нім блищить, як самоцвіт!
Улітку в затінку, шукали шлях до
драйву -
Багатолюддя там, ми уникали в самоті…
Бажання пристрасті, доведене до кайфу:
Підсилюють, нам фарби листя гарні, золоті!
Не пропустити б час неділі - милі вихідні,
Всі почуття надійніші: без поспіху, вагання…
Погоди примхи, ми переступаєм не одні:
До зелені, до втіх - одне тепер бажання!
Нам осінь мила, аж до перших холодів,
Загрозами іще не переймається ніяк…
Не ждати снігу, ще тепер і далі, поготів-
Та все ж природа, не абиякий мастак!
Тепер до осені, складніше готуватися як раз,
Бо почуття стають із віком зовсім, вже не ті…
«Та», примхами своїми ще здивує усіх нас,
І все ж ми пристосуємося, правила прості!
Не сьогодні, так завтра - все листя спаде,
Очевидне, як і всі закони матінки природи…
Свіжість почуттів: надовго згасне, кудись відійде,
І лиш навесні, повернуть нам все:
такі бажанні, та прекрасні роди!
11 листопада 2024
Виталий Косенко 11.11.2023 14:37 • Заявить о нарушении
Ось і прийшла без зволікання осінь,
Як завжди рання «золотий привіт»…
Ще в золото не вбрала листя зовсім,
Роса на нім блищить, як самоцвіт!
Улітку в затінку, шукали шлях до
драйву -
Багатолюддя там, ми уникали в самоті…
Бажання пристрасті, доведене до кайфу:
Підсилюють, нам фарби листя гарні, золоті!
Не пропустити б час неділі - милі вихідні,
Всі почуття надійніші: без поспіху, вагання…
Погоди примхи, ми переступаєм не одні:
До зелені, до втіх - одне тепер бажання!
Нам осінь мила, аж до перших холодів,
Загрозами іще не переймається ніяк…
Не ждати снігу, ще тепер і далі, поготів-
Та все ж природа, не абиякий мастак!
Тепер до осені, складніше готуватися як раз,
Бо почуття стають із віком зовсім, вже не ті…
«Та», примхами своїми ще здивує усіх нас,
І все ж ми пристосуємося, правила прості!
Не сьогодні, так завтра - все листя спаде,
Очевидне, як і всі закони матінки природи…
Свіжість почуттів: надовго згасне, кудись відійде,
І лиш навесні, повернуть нам все:
такі бажанні, та прекрасні роди!
11 листопада 2024
Виталий Косенко 11.11.2023 14:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.