Не кажiть, земляки, що ви тут - українці,
Щоб у доброму Cвiтi не знати ганьби.
Щоб на лоні столиць, чи у тиші провінцій
Не сприймали вас, нiби ви дикi жлоби.
Хай нi зайве смiття, нi смердiння отрути
Вiд бандеро-мазепинських спадщин лайна
Не лякається з вами такими здобути
Iноземна країна – чужа сторона.
Рогуляки-хохли - бесславетнi паскуди,
Як ганебної зради тупi байстрюки,
Поспаплюжили все, чим пишаються люди-
Все те добре i щире, чим жили батьки.
Не втручайтеся в бруд-гавкiт ПСинок низеньких!
Їм від Бога ніколи не буде дано…
Тим, хто славу i гiднiсть шановної Неньки
На майданах Європи вмiсили в багно.
Не збагачує вiру нi заздрiсть, нi жалість!
Не прикрасить державу парламент гидот,
Де доречна громадам безглуздя тривалiсть,
А козацтву - жебрацтво ледащих iстот.
Безвiзовий заповiт
© Copyright: Лель Карпенко, 2023
Свидетельство о публикации №123091002922
Свидетельство о публикации №123091002922
Рецензии