Її пам'ятає Лондон,
музеї і Covent Garden
із Моцарта струнним рондо
і людом навколо странним.
За нею сумує Відень,
і жде філіжанка кави
в кафе, де на вікнах квіти,
і Штефана шпиль шаршавий.
Вона є дитина світу,
і Риму вона сестринка,
і саме такого віку,
як пташка у Метерлінка.
А їй би ловити бризи
на озері у вітрила,
і пити аі в круїзі,
який вона так любила.
Проте, не зато чернетки.
Стоїть вона в іншій фронді,
і в'яже бійцям шкарпетки
щоднини на східнім фронті.
А в ніч вишиває сукні
червоним і чорним квітом,
аби продати за кулі,
що ворога мають вбити.
світлина: Андрій Коцка.
Дівчина з Колочави. 50-ті роки XX ст.
про Штефана та Колочаву
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123090707280
Свидетельство о публикации №123090707280
Рецензии