Видниються гори з низькои долини
В тих горах живе молода дівчина.
Та дівчина має чарівну вроду,
Й щоранку до струмочка ходить по воду.
Ходить по воду і часто сумує.
Бо милий поїхав , а може воює.
І серце її так жалібно б’ється
Та в смуток не впадає і завжди сміється.
Бо знає , що скоро зустрінеться з милим.
Обніме його й ніжно пригорнеться
І більше ніколи не буде розлуки,
І серце забуде усі її муки.
04.09.2023
Свидетельство о публикации №123090704804