По схилу непросто дійти до вершини –
Петляє стежинка до хмар угорі.
Вздовж неї посохли чабрець і шипшини,
Зостались уступи лише кам’яні
А вже на горі, на найвищому місці,
Де пташка виспівує пісню свою,
Де замість землі – п’ятачки кам’янисті,
Над прірвою вежа стоїть на краю.
Поглянеш додолу – краса неймовірна!
Несе свої води поволі ріка
І видно з вершини, як котяться хвилі,
І Дністер гойдає в човні рибака.
Захоплює дух від пейзажів навколо,
Що осінь торкнулася пензлем своїм,
І навіть дерева старі біля школи
Пишаються листям своїм золотим.
А з башти – стежинка до самого млину,
Де пісню співає свою водограй,
І осінь фарбує в червоне калину
Та килим із золота стелить у гай.
Осiнь у Строенцях
© Copyright: Тамара Базилевская, 2023
Свидетельство о публикации №123090700259
Свидетельство о публикации №123090700259
Рецензии
Строенцы - божественное место!
С почтением,
Поэты Прозаики Приднестровья 13.09.2023 06:03 • Заявить о нарушении
С почтением,
Поэты Прозаики Приднестровья 13.09.2023 06:03 • Заявить о нарушении
Да! Место замечательное!Но, как оказалось,наши писатели обходят его стороной в своём творчестве. В интернете нашла только исторические справки и описание туристического маршрута.
Тамара Базилевская 13.09.2023 20:06 Заявить о нарушении
Тамара Базилевская 13.09.2023 20:06 Заявить о нарушении