Я не міг не згадувати,
Як ми були в темній кімнаті,
В темній кімнаті уночі,
Як там кохались,
І палко в коханні признавались,
Але зараз, не мовчи!
Не мовчи, прошу тебе,
Не будь холодною як лід!
Прошу тебе, прошу тебе!
Але ти йдеш, а я кричу услід…
А я кричу, а я жадаю
І палко в пам;яті кохаю
Твій кожен подих біля вуст,
Якими грав з тобою
Влітку під зеленою вербою
Уночі оголивши пилко бюст!
Оголивши всю тебе —
Тремтячу крихітку невинну,
Картаю зараз я себе,
За те, що більш не зможем
Повторити ту годину…
А я кричу
© Copyright: Александр Стихартский, 2023
Свидетельство о публикации №123090606236
Свидетельство о публикации №123090606236
Рецензии