Осень

Сенько Виктор Васильевич
Осінь.

Ранок. Тихо. Місяць гасне.
Зозуля кукує.
А на Сході хмари в красне
Бог Небо малює.

Туман проспав усю нічку
в осоці зеленій,
сонце кинуло на річку
доріжку до кленів.

Що стоять як під фатою
до річки спустившись,
зачаровані красою,
туманом напившись.

Клином журавлі знов  хмари
ріжуть як перину:
Осені не здержуть чари
щоб тут не погинуть...

Покидають... Як і люди
їдуть хто де знає...
Осінь, ти чарівна всюди
де війни не має.

Ранок. Тихо. Місяць гасне.
Зозуля кукує.
А на Сході хмари в красне
Бог Небо малює.


© Copyright: Сенько Виктор Васильевич, 2023
Свидетельство о публикации №123090603045
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Сенько Виктор Васильевич
Рецензии
Написать рецензию
Песню можно послушать здесь:
http://suno.com/song/f34a7d3f-cf7f-416e-97aa-7a8ab1160fb1

Сенько Виктор Васильевич   03.12.2024 12:44   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 46 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Сенько Виктор Васильевич