про дивовижу

Віднайти дивовижу
пощастить бозна-де.
Сніг плекає підсніжник,
доки квітень іде.
Око зріє небогу
чужину мов черінь.
Місяць вкаже дорогу
до країни цвітінь.
Не завадить потребі
повернутися ліс,
де утішливий легіт
шелевів верболіз,
де ми разом гойдались
у колисці весни,
і коханню скорялись
без вини, до війни.

світлина: Тетяна Яблонська. Скоро літо. 1961.


Рецензии