Потеха

Бог! Лето заплетает
Жаркие лучи.
Гудят минуты.
Зреет, злеет время.
Ликует,
Собираясь,
Плавясь,
Отзываясь
На свет глухой.
Я – слово духоты.
Зачем мне эти
Злые зёрна смеха?
Моя тоска
Из воска.
Я теряюсь.
Помеха я.
Потеха я, потеха…


Рецензии