Ось i осiнь з дощами
Та не сумно, затишно мені.
Пахнуть краплі задумливим сіном,
Навівають утішливі сни…
Чути стукіт ритмічний по вікнах,
Колискову нагадує шум.
І пташки задрімали у гніздах,
Вітерець непоспішливо вщух.
Відчуваю, як біль відпускає
І занурююсь швидко у сон,
Де настоями луг спокушає
І грозою пропах горизонт.
Розливається марево млосне
І ховається десь небокрай…
Відбиваючи азбуку Морзе,
Дощ нашіптує: "Спи… Засинай…"
Свидетельство о публикации №123090200011