А батьки непомітно старіють...
Хоч міцніші за нас, і проворні,
Їхні скроні поволі сивіють,
І худішими стали долоні.
В них робота від ранку й до ночі:
То хазяйство, то грядки, то дрова.
З кожним роком сумнішають очі,
Все частіше підводить здоров’я...
Не поскаржаться, що їм щось важко,
Допомоги ніколи не просять,
Пробачають, що їдем не часто,
І чекають з надією в гості.
Як спитаєш: "Чи Вам щось купити?»
Скажуть: «Все у нас є, ми в достатку.»
Їм лиш нашого часу вкроїти,
Щоб рідненьке обняти дитятко.!
А батьки стар1ють
© Copyright: Неля Мельник -Каменецкая, 2023
Свидетельство о публикации №123083004997
Свидетельство о публикации №123083004997
Рецензии