Ти пам, ятаеш
Як зустрічі чекали з нетерпінням?
Нам місяць стежечку освічував щоночі,
І від кохання серце тріпотіло.
Тоді здавалось, що так буде завжди,
І вічна молодість, любов , краса...
Від танців втома геть не відчувалась,
В душі романтика буяла і цвіла.
Хотілось йти далеко, довго-довго,
В обіймах говорить про головне.
Як добре було, ніжно і казково!
Хоч і давно було, та в пам'яті живе.
Свидетельство о публикации №123083004962