Криничка

Крынічка /пераклад з укр./

З пад камяня, на дне ў ярочку,
Густая дзе расце трава,
Вада крынічкі ў ручаёчку
Цячэ, струменіць, бы жыв'а.

Бываў на свеце дзе заўгодна,
Але ні бачыў, каб вось так:
Была празрыстая й халодна,
Шчэ й неймаверны мае смак.

У спёку летам - ўзнагарода,
Глыток, другі ... Ты не спяшай!
Цячэ па целу прахалода
І быццам шэпча: - Меру знай!

Вазьму з сабой яе ў біклагу
Каб дома родных частаваць.
Бадзёрасць дасць, прагоніць смагу
І момант радасці спазнаць.

З пад камяня, на дне ў ярочку,
Дзе плешча неба сінява,
Вада крынічкі ў ручаёчку
Цякла імкліва бы жыв'а.

    *.   *.   *.   29.08.2023 г.

ДЖЕРЕЛО

З під камінця на дні, в ярочку,
Там де росте густа трава.
Вода джерельна у струмочку,
Тече, дзюркоче мов жива.

Бував в житті я де завгодно,
Але не бачив, щоб отак.
Така прозора і холодна,
Ще й  неймовірний має смак.

У літню спеку — нагорода,
Ковток, другий... Не поспішай!
Тече по тілу прохолода,
А мені каже :" Міру знай".

Візьму додому в чисту флягу,
Щоб своїх рідних пригостить.
Бадьорість дасть вода,й наснагу,
І задоволення дасть мить.

Під камінцем, на дні, в ярочку,
Казкові бачив я дива.
Вода джерельна у струмочку,
Текла й дзюрчала мов жива.

Микола Савка

22.07.2023р.