Хоча б шматочок
Жовте листя – на стежках.
Боже мій! Проходить літо!
Як мені шкода тепла!
Ну хоча б шматочок літа
Приховати до зими,
Взимку я була б зігріта
І не дула на шибки.
Хоч один би промінь сонця
У шухляді зберегти,
Щоб щасливіше жилося
Аж до самої весни,
Щоб шуміло тепле море,
Розважав пташиний спів,
Забувались біль і горе
В плині довгих вечорів…
Свидетельство о публикации №123082807110