Одна на двоих

Одна на двоих
(Одна на двох)

Він ріс – як слухняна і добра дитина.
Змужнів. І єдину – зустрів…
О Матінко Божа! Велика! Єдина!
Врятуй наших рідних синів!

Невже їх життя – мов прочитана п'єса,
Де вже проминули – кінець?
Синочку єдиний! Коханий Олексо!
Відчуй стукіт наших сердець!

…На плечи легла – непосильная ноша:
Нет места ни танцам, ни сну…
Повестку забрал – русский парень Алеша
И молча ушел  -  на войну

В ком мужество есть – не играет словами,
Не прячется и не скулит…
Он просто идет – чтоб «Победа – за нами!»
Хоть сердце печет и болит

…Но что-то – не правильно,
Что-то – не  чисто, не  верно, повернуто вспять:
Они – не нацисты
 И мы – на рашисты,
Но все же должны – убивать

На ком же – война? Кому будет – расплата?
Хто совість згубив, наче тать?
Два парубка гарних – ідуть убивати,
И  будут друг друга – терзать

Им будут светить – те же солнце и звезды,
Их примут – родные поля…
Війна – це жахіття, страждання і сльози
І рідна для двох – ця Земля…