Йде на спокiй лiто
І фарбує трави в жовті кольори.
Дійство до вподоби, бач, малює рвійно,
Золотаве листя вже летить згори.
Осінь задивилась на роботу літа,
Стала розсипати світло осяйне.
Йшла, немов царівна, променем зігріта,
Знала, тепле літо скоро промайне…
Пломеніло листя янтаревим сяйвом,
Шелестіло тихо про осінній сон.
Прикрашало літо ліс, як перед святом,
Підбирало вміло золотистий тон.
Ось блищить на сонці гілочка лимонна,
Палеві, шафранні трави і кущі…
В кошику знайшлися фарби для грибочка,
Що сховався в листі кленів і дубів.
Так прощалось літо, надихало співом,
Розсипало щедро роси на лугах.
Пахло теплим вітром, грозами і сміхом,
Залишало ніжний усміх на вустах…
Свидетельство о публикации №123082801540