Пахне спека чорнобривцями
І полином степовим,
Моря лагідними хвилями
І прибоєм голосним.
Осінь швидко наближається,
Скоро зникне благодать,
Літо з нами попрощається,
Буде тихо спочивать.
Треба встигнути прославити
Літні радощі й красу
І увічливо віддячити
Сонцю, лукам і садку…
В світі, мабуть, нот не знайдеться
Передати шум гаїв.
Щоб відбити захват, враження,
Не існує кольорів.
Хоч втішають звуки ніжністю,
Фарби сяють, як муар,
Та лиш слово мелодійністю
Передасть природи чар.
Тільки слово палом щирості
Всі змалює почуття.
Залишити хочу Вічності
Літніх днів серцебиття…
Хочу залишити
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123082702451
Свидетельство о публикации №123082702451
Рецензии