Рано темнiе
Як рано все-таки темніє!
Був день, а вже крокує ніч.
Не гріє сонечко вечірнє,
Зникає швидко у імлі.
В мереживних малюнках – трави,
В калюжах – осені сліди.
Пливуть безрадісні октави
У млявих обрисах пітьми.
А я поглинути стараюсь
Весь шарм осінньої пори,
В сумних мотивах розчиняюсь,
В п'янкі пірнаю вечори.
У мареві, немов у морі,
Зникають осені дари,
А я в бентежному мінорі
Безцінні всотую скарби.
Зриваються холодні краплі
І звільна котяться по склу,
Немовби ронить у печалі
Душа безпомічну сльозу…
Свидетельство о публикации №123082605693