Вже вранці стеляться тумани,
Холоне непомітно море,
Звучить настійливо піано,
Летить на землю листя мокре…
Хвилюють спогади про літо,
Малюють річку, синє небо,
Душа зітхає емоційно,
І серцю все частіше щемко.
Ще літо, та настирна осінь
Уже повсюди хороводить,
Запалює яскравий пломінь
І нетерпляче верховодить.
Співає рідкісне сопрано
Тремтливий прохолодний вітер,
По листю бігає безстрашно,
Мабуть, шукає місце вільне..
Чи то співає, чи шепоче…
" Було, було", – постійно чути…
Здається, є в словах пророче,
Якби ж могла я це збагнути…
А Осінь підбирає фарби…
Яких там тільки барв немає!
Уперто ходить берегами…
І де вона снагу черпає?..
Ще лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123082501327
Свидетельство о публикации №123082501327
Рецензии