Батькiвщинi

Візьми ці квіти… В них поля і луки,
що гріють зорі в небі. В них весна
рятує ночі грудня від розпуки
і пісня щастя весело луна…

Візьми це серце… В ньому тихо б;ється
твоїх синів і доньок чиста суть,
з якої вдалечінь безжурно в;ється
до мрій, що стали здійснюватись, путь…

Візьми ці рими… В них звичайність літер
складає вежі тим, хто не дійшов
до цих часів, в яких свободи вітер
дарує світу шепіт молитов…

Візьми цю душу… В ній, іще гарячій,
твій подих волі спокою шука…
В ній розум мій, протятий болем, плаче
від того, що робитиме рука…


Рецензии