Я і Осінь… Ми удвох –
В царстві марень:
То пригадуємо щось,
То зітхаєм…
То присядемо в садку
Біля дому
І заваримо чайку –
Зняти втому…
Часом просто мовчимо
Біля річки.
Це чаруюче панно
Нам, як ліки.
У гладіні голубій,
Променистій
Мерехтить, немовби рій,
Світ квітистий…
Від дерев і трав сухих
Йдуть флюїди.
Тільки вітер вносить штрих
В ноти втіхи…
В звуках чується мотив
Затухання,
Гами сонних днів і злив,
Хвилювання…
Вже у мареві нічнім
Гасне промінь.
"Треба йди тобі у дім", –
Шепче Осінь…
Треба… В тиші від думок
Відпочину.
Осінь теж пішла, бо дощ –
З небосхилу…
Я i Осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123082305530
Свидетельство о публикации №123082305530
Рецензии