до смерти заживет

тобі каву з цукром? вершки?
ні, мені просту
чорну каву зі смертю.

прифронтове українське місто,
венеція пекла.
напівзруйновані висотки стирчать -
обгорілі чаплі завмерли на одній нозі,
друга відірвана.
це запам'ятаєш навіки.
так тільки можуть збожеволіти від жаху дома.
демон сирітства - витягнутомордий, худорлявий -
з дудкою, вплавленою в пащу -
зазирає в порожні вікна, хрипко свистить.
купка випраних шкарпеток та носочків.
розбита пляшка молока.
нічого страшного.
до смерті заживе.
кремлівський пацюк посміхається.
рфz вперед.
небо кольору розрізаної гематоми навпіл.
усі годинники у будинку збожеволіли.
квартирі зробили фронтальну лоботомію
і як шматок мозку, що відмирає -
крізь дірку в стіні видно захід сонця.
довгі іскри ракет.
низка автомобілів до самого небокраю -
пізанська вежа з біженцями
розгойдується, хитається,
ось-ось впаде
у голодне небо.
напівпрозорі обличчя дітей та собак  у вікнах машин -
маленькі наляканi святі
на іконах, що смикаються.
церковки на колесах
мирного життя.
обстріл колони, вискакують, біжать у поле.
а ти коли-небудь під час обстрілу
заривався обличчям у трави?
є у цьому щось інтимне.
коники здивовані.
і цей запах.
квітучоi гірчиці.
з нотками свіжозавареної чорної кави
і смерті, звичайно ж, смерті.

***
тебе кофе с сахаром? сливки?
нет, мне простой
черный кофе со смертью.

прифронтовой украинский город,
венеция ада.
полуразрушенные высотки торчат -
обгоревшие цапли замерли на одной ноге,
вторая оторвана.
это запомнишь навеки.
так только могут обезуметь от ужаса дома.
демон сиротства - вытянутомордый, худющий -
с дудкой, вплавленной в пасть -
заглядывает в пустые окна, хрипло свистит.
кучка постиранных носков и носочков.
разбитая бутылка молока.
ничего страшного.
до смерти заживет.
кремлевский пацюк  ухмыляется.
рфz вперед.
небо цвета разрезанной гематомы пополам.
все часы в доме сошли с ума.
квартире сделали фронтальную лоботомию
и как отмирающий кусок мозга -
сквозь дыру в стене виден закат.
длинные искры ракет.
череда машин до самого горизонта -
пизанская башня с беженцами
колыхается, раскачивается,
вот-вот рухнет
в голодное небо.
полупрозрачные лица детей и собак в окнах машин -
маленькие напуганные святые
на дергающихся иконах
церковки на колесах
мирной жизни.
обстрел колоны, выскакивают, бегут в поле.
а ты когда-нибудь во время обстрела
зарывался лицом в траву?
есть в этом нечто интимное.
кузнечики удивлены.
и этот запах.
цветущей горчицы.
с нотками свежезаваренного черного кофе
и смерти, конечно же, смерти.
.