Дивний осiннiй сон
Немовби я попала в казку,
Де Діва Осінь на світанку
Старий дістала патефон.
Який це був розкішний бал!
Під звуки вальсу чарівного
Кружляло листя граціозно,
Немов тримало ритуал.
Лилась мелодія кругом…
Акорд, здіймаючись ритмічно,
Переливався феєрично,
Звучав розливчастим руслом.
А з хмар, немовби з каравел,
Спускався вітер шанобливо
І так наспівував красиво,
Як півча камерних капел.
Проснулась я, а за вікном:
Дерева, в шатах золотистих,
Немов обличчя Дів Пречистих,
Ясніли розписом ікон…
Мені здалося, що війна,
Уже нарешті закінчилась,
І я піднесено дивилась,
Немов безклопітне дівча…
Свидетельство о публикации №123082003896