Чого я ще не віддала Тобі, мій Боже?
Забрала Смерть в Твої Світи все найдорожче.
Забрала все, а я живу. Чому? Для чого?
Чи задля доброго чогось, чи задля злого?
Якби Ти чув мене, давно була би з ними.
Для цього світу я без них - дитя ранИме.
Хай духом сильна, наче сталь, і нездоланна,
життя, любов і все таке - лише омана.
Вмирають нині молоді і зовсім діти?
Хай краще б я за когось з них, а їм ще жити.
Але ж Твій Промисел святий невідворотній -
забрав усіх, я ж мушу мучитись й сьогодні.
Знайомі сварять, ох,яка мовляв,невдячна.
За мене їм перед Всевишній Богом лячно :
молюсь замало, загубилася у вірі!..
Та хто зна', як вони б жили у мОїй шкірі?
Невдячна
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123082003608
Свидетельство о публикации №123082003608
Рецензии
Последняя строка придает еще один смысл стихотворению.Вообще у тебя смысловая нагрузка всегда на высоте, за что и люблю твое творчество. Обнимаю, дорогая!
Наталья Якименко 2 18.11.2023 10:44 • Заявить о нарушении
Наталья Якименко 2 18.11.2023 10:44 • Заявить о нарушении
Дорога Наталочко, щиро дякую за відгук!
Скільки років поєднує нас дружба! Дуже шкода, що не можна тепер запросто подзвонити, порозмовляти про найпростіші речі, далекі від заборонених тем.
Дуже люблю тебе! І вдячна за стільки років єднання душ!
Ева Сокол 2 11.12.2023 15:33 Заявить о нарушении
Скільки років поєднує нас дружба! Дуже шкода, що не можна тепер запросто подзвонити, порозмовляти про найпростіші речі, далекі від заборонених тем.
Дуже люблю тебе! І вдячна за стільки років єднання душ!
Ева Сокол 2 11.12.2023 15:33 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.