Мить релаксації
Сонце сховалось в густій пелені…
Зранку примхливо насупилось небо.
Вітер тихенько шумів у імлі.
Листя пожовкле здригалося щемко.
Все заповняючи духом грибним,
Ліс задрімав і поринув у тишу.
Помахом плавним, повітрям п'янким
Ранок навіяв зворушливу хвилю.
Грона опеньок трухляві пеньки,
Наче маленькі курчата, обсіли…
Так захотілось стежками іти
І відчувати природи обійми…
Ось над кущем пролетів вітерець,
Мов нагадав, що вже осінь за рогом,
Дужим крилом зачепив очерет
І задрімав під покинутим стогом.
Мить релаксації – справжній нарзан…
Спокоєм дихала вранішня тиша…
Рвався удалеч хмарок караван –
Наче ясні океанські вітрила…
.
Мить релаксацii
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123081906716
Свидетельство о публикации №123081906716
Рецензии