ЗЕРЗ

ЗАПОРІЗЬКОМУ ЕЛЕКТРОВОЗОРЕМОНТНОМУ ЗАВОДУ

Здається це таким далеким сном -
З вуглем Донбасу йшли сюди обози…
В сторіччі  двадцять першім за вікном
Вже паровоз змінивсь  електровозом.
Не у  майстерні , що  була колись
І деколи здавалась чимось дивним,
А у цеху із двигунів, коліс
Це транспортне народжується диво.   

              Про ЗеЕрЗе  відтоді і надалі
              Ми  все частіше маємо нагоду
              Впізнати на сталевих магістралях
              Електровози рідного заводу.

Для міста Запоріжжя  він завжди
Був  кузнею передових  традицій.
І навіть  під навалою орди
В буремній  праці не здає позицій
Ми у тилу, не на передовій
Підтримуємо переможний настрій
Це  результат  наснаги бойовій
Робітників і трудових династій.

              І вірю – навіть невідомі далі
              Теж неодмінно матимуть нагоду
               Почути на сталевих магістралях
               Гудки посланців рідного заводу.

Та навіть серед обраних шляхів
На щастя право кожному належить
І ладен кожен із  робітників
Відновлювати нашу Незалежність.
Щоби здійснився мрій апофеоз
І знову слава трудова розквітла…
Мчить Україна, як електровоз,
До Перемоги на зелене світло.

                І знаю – навіть невідомі далі
                Все ж неодмінно матимуть нагоду
                Почути на сталевих магістралях
                Гудки , як символ нашого заводу!