КОЛИ….?!
Душа щемить за Україну,
На серці до нестями біль!
Лелеки стали зовсім сиві,
Та маками заповнений вир
І діточки забули радість,
Такі маленькі старички,
Не по роках розумні стали,
В очах загублені світи.
Як жити ? Матінка сивіє
І дід похмурий ”на новинах”
Завжди бубнить - піду на діло!
Забувши, що ноги нема
Ми звикли до сирени клятої
Підвали - сховища нудьги!
Ми чуємо новини з жахом,
Тримаючи іконку у руці ….
Коли це скінчиться… Коли …
Коли
© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Свидетельство о публикации №123081904876
Свидетельство о публикации №123081904876
Рецензии