Вечір тулиться до річки,
Качка крякає в кущах,
Дві хмаринки, наче свічки,
Пропливають в небесах.
В тихім озері ясніють
Тьмяний місяць і зірки,
У садах квітки блідніють,
Осінь стелить килими.
Зовсім мало залишилось
Швидкоплинних літніх днів,
Жовте листя засвітилось,
Ніби відблиски вогнів.
Ще наївний серпень вірить,
Що не втратить літній шарм,
І себе думками тішить,
Що не раз відчує драйв.
Тільки вранці вже про вирій
Гомонять в садах птахи,
На нараді журавлиній
Прокладаються шляхи.
Осінь, прагнучи остуди,
Віє холодом вночі.
Підбирає вітру звуки
І сміється у росі….
Серпневий ноктюрн
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123081807133
Свидетельство о публикации №123081807133
Рецензии
Дякую.
Осинь нескинченна у видтинках настройив, почуттив... Вона поэднуэ розквит и в'янення...
Николай Старорусский 21.08.2023 19:56 • Заявить о нарушении
Осинь нескинченна у видтинках настройив, почуттив... Вона поэднуэ розквит и в'янення...
Николай Старорусский 21.08.2023 19:56 • Заявить о нарушении