Заколихують спогадом...
Заколихують спогадом вiї
Опiвнiчнi думки-мiражi…
Божевiльнi вистежують мрiї
Усевидячi очi душi,
Де колись у вiтрах оживала
Пiд крилами срiблястих птахiв…
Де нестримну жагу поховала
У безоднi жiночих страхiв,
Iлюзорнiсть бажань напувала
Насолодою днiв кришталю…
З кожним подихом щем вiдчувала
На тремтячих долонях жалю.
Зажадає душа… i здригнеться
На уламках жалких сновидiнь…
Вiчним болем її вiдгукнеться
У свiтах золота далечiнь…
© Copyright: Ольга Гресс, 2023
Свидетельство о публикации №123081804428
Свидетельство о публикации №123081804428
Рецензии