А чево нам шэ делать гондэ во од тоскы
Гонды во в свойіх ізбах доламаных-добытых,
Алы я вуж прыдвіжу, шо змайструю всэ ж нішо,
Колы е тут в нас пара Сашків.
От зламалысь замкы даж. От бы лопнула й кіха.
А но взевся братішка – й почыныв мні соплі всі.
Трэ но пара усілій. Трэ но добрэ схотіты.
І по волі Саішкы будэ шось і в Брылів.
Хай жара оно зыйдэ. Хай одыйдуть дошчі всі.
І товді некый Тіхон, мо, подасьць нам і хлібця.
А пока на вычэру мы лапшу но вжэ режем.
Бо й рожкы другосортны шэ полічать кышкы.
Хай но кончыця август – мы залізым на й хату!
І дыркы всі заладым, шоб зымоё тыплій.
І досушаны доскы підуть тожэ, мо, в ёвтый
На якыйіся норы: шіпку, душ да хлівішк.
А пока шо в лёховы сыдымо собі но ж во.
І но ждэмо, колы ж то нас хоть чмокнэ Алёнка.
Бо прыходыть шэ в сновы тая прыткая Лёвка,
Шо студентка завжды но в Васішт.
Свидетельство о публикации №123081605409