А літо прощається,
Бо скоро вже осінь.
Дощами вмивається,
Хоч стоять і покоси.
А серпень зітхає,
Одівши на квіти печаль.
Бо добре вже знає,
Вороття не має, а жаль.
А роси срібляться перлисті,
Як бусинки по траві.
І квіти відцвітають барвисті,
Скидають пелюстки до землі.
Та сонечко нам ще сміється,
Дарує свої промінці.
Тепло ще несе у долонці
Ароматом п'янить у ночі.
І лине в прозорих світанках,
Бриніння стривожених бжіл.
Солов'ї співають щоранку,
Несуть свій солодкий спів!!!
А л то проща ться
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123081506968
Свидетельство о публикации №123081506968
Рецензии