Смерть Драй-Хмари

      (Легенда)

Злою волею перевернена,
В пітьму ввергнута Колима,
Де невільники і тюремники -
Полюси одного ярма.

Ці конають в кормизі каторжній,
Ті без просвітку п`ють гірку -
І тримає в Москві десь казна-хто
Наші долі на пловідку.

Шле злочинний  режим прислужників
В край наруги,  ганьби й хули.
Зле їм,гадам, але байдуже нам:
Мали знати, куди ішли.

Так я думав зі злою втіхою:
Хай помучаться і вони.
Глядь, аж в "емці" до нас під`їхали
З управління якісь чини.

Ми в шеренгу одну шикуємось,
Відступаєм на крок назад.
Захотів алкоголем труєний
Трохи нас постріляти кат.

Кожний п`ятий з шеренги випаде.
Люди звикли, стоять хмурні.
А недолюдок, підлий виродок
Нас рахує на п`ятірні.

Поодинці лунають постріли,
Люди падають. Акурат.
З насолодою б`є, не поспіхом,
В ціль живу, в серце цілить кат.

Зупинився перед Володею.
Двадцять років йому, студент.
В підлІ очІ дививсь з погордою,
Тільки зблід був,- і в цей момент...

"Молодого не дам "в расход" тобі!"
Відштовхнувши, Михайло Драй
Став на місце Володі. "Ось тобі!"
В морду кату - плювок! "Стріляй!"

В Драя кат всю обойтму випустив,
Облизався й надувсь сичем.
Драй зігнувся і миттю випроставсь.
І схиливсь на моє плече.

Скільки нас безпідставно скарано,
Тліть відправлено на погост!
Був поет. Звав себе Драй-Хмарою.
Духом велетень. Хмарочос.

         2013