Э. Багрицкий Арбуз Билингва
Свіжок надірвався. Іде на рожон
Азовського моря корито.
Кавун на кавуні - і трюм навантажен.
Кавунами пристань покрита.
Не пити горилку в досвітню нам стинь -
На нуднім дрімать караулі.
Три дні і три ночі ми мусим пливти,
Вітрила ми вже розгорнули.
В густий бородач ударяє бурун,
І бризки його як джерельця.
Я виберу дзвінкий, як бубон, кавун
І виріжу ножиком серце…
Пустельне вже сонце сідає в розсіл,
І місяць викинут хвилями.
Свіжак дуже дує!
На розмах всіх крил!
Дубок, воруши ж вітрилами!
Густими баранами море повно,
І труться кавуни, і в трюмі темно.
В два пальця вітрець наче боцман свистить,
А хмари страшні як могила…
І крутиться кермо, й обшивка тріщить,
І забрано в рифи вітрило.
Крізь хвилі – навиліт!
Крізь дощ — навмання!
У свистому гнані ми милі,
Ми нишпоримо навпомацки…
Навзрид і не в лад
Хропуть полотняніі крила.
Нас тягне у дику тут карусель.
І море топоче як ринок,
На мілину кидає,
Жене нас тепер
Остання ця наша путіна!
Козлами кудлатими море повно,
І труться кавуни, і в трюмі темно.
Я пісні останньої ще і не склав,
Но смерті вже чую холоду…
Я в карти бавився, волоцюгой бував -
І море несе нагороду,-
Мені вже життя не зберігти - ні як:
Кермо відірвало й кузов протіка.
Пустельне тож сонце над морем встає,
Щоб повітрю танути й грітися;
Не видно дубка, і хвилями пливе
Кавун з намальованим серцем.
В густий бородач все вдаряє бурунд,
Скумбрієва зграя ледь грає,
Низовий на зибі качає кавун.
Й до берега він підпливає.
Турне він закінчує тут суворе..
Скінчились вітри, хитавина..
Кавун з намальованим серцем бере
Улюблена мною Дівчина.
Кому надоумити близько нема,
Що серце моє вона в руці тріма
Watermelon
The fresh wind break all. The Sea of Azov washing trough
Asks for trouble there hell in.
The pile of watermelons - and the hold is loaded,
The piers is covered with watermelons.
Not do drink any hootch in pre-dawn chill,
On a boring guard do yawn and gape:
Three days and three nights we will have to sail -
And we unfurled the sails above waterscape.
A surf strikes as a white bearded man,
To scatter with splashes and sputter.
I will choose voiced , like a tambourine, watermelon
And I'll cut out with a knife the heart there.
The desert sun sets in the sea brine
And the moon will be pushed out in waves ...
Fresh wind blows! Backhand! Let's run!
Our bark , move by the sails!
The sea is full of thick lambs flock,
And watermelons rub, and it's dark in the hold ...
The wind whistles, in two fingers like a boatswain,
And the clouds are tightly packed in the rain.
We are drawn into a wild carousel.
And the sea stomps like a market eason.
Throws us aground, we are running aground, hell,
Our last fishing season!
The sea is full of shaggy goats the whole,
And watermelons rub, and it's dark in the hold ...
I have not yet composed originate last song,
But I feel the chill of death at the sea;
I played often cards, lived as a vagrant
And the sea brings a worthy reward me -
I can't make salvage for funny my life -
The rudder was torn off, and pallet leaked high.
The desert sun rises over the sea,
To melt and warm the frozen air;
The bark is now vanished, only floats by waves
Kavun with a painted heart blaze
A surf strikes as a thick bearded man,
The mackerel flock is merry playing.
Low flow on the swell shakes ‘kavun’ -
And he swims to the shore slightly swaying
Here he will find the end of the stormy trip ,
The wind and pitching are over at least.
Watermelon with a painted heart keeps
My favorite Cossack-maiden missIs.
And there is no one here to make her mined,
That she took in her hands heart which is mine…
Свидетельство о публикации №123081000532