Як Мати Україна гірко плаче ...
Її сини притулок свій знайшли
у чистім полі ... Повернись, юначе,
до Матері в обійми назавжди ...
Там в полі, в лісосмузі, при дорозі,
одна війна спроможна їх знайти.
До дому повертайся, - кличе осінь,
навіки змовклих птахів гомінких.
Навіщо ця війна, бо ж гинуть люди,
цінніш життя, чи злитки золоті?
Що Богові відповідати будем,
невже забули , браття во Христі?
Навiщо ця вiйна...
© Copyright: Ира Ирина Каменская, 2023
Свидетельство о публикации №123081000433
Свидетельство о публикации №123081000433
Рецензии
Як боляче, як гiрко, стогне вiтер...
Сумує необроблена земля.
Мов краплi...у полях червонi квiти...
Схилились у поклонi тополя.
Навiщо та вiйна? Нiхто не скаже.
Самотнi зiрки свiтять уночi...
Життя навчить, оцінить та покаже
До Бога, чи до дiдька... Помовчим...
Спасибо Вам...
С поклоном, Ирина
Ирина Нестеренко 15.10.2023 13:05 • Заявить о нарушении
Сумує необроблена земля.
Мов краплi...у полях червонi квiти...
Схилились у поклонi тополя.
Навiщо та вiйна? Нiхто не скаже.
Самотнi зiрки свiтять уночi...
Життя навчить, оцінить та покаже
До Бога, чи до дiдька... Помовчим...
Спасибо Вам...
С поклоном, Ирина
Ирина Нестеренко 15.10.2023 13:05 • Заявить о нарушении
Спасибо огромное Вам, Ира!
С теплом души, Ирина.
Ира Ирина Каменская 20.11.2023 01:06 Заявить о нарушении
С теплом души, Ирина.
Ира Ирина Каменская 20.11.2023 01:06 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.