Облудник та чумак

Облудник-глобаліст, що в шахи мовчки грає
Шле на вівтар між тим приречених на смерть.
Європу як театр вже вкотре обирає...
Обжитий райський світ... Геть вириває твердь
Та дивиться уважно, щоб війна тягнулась.
Тому не дасть, не дасть враз виграти комусь.
Гру в шахи позарік повільніше за мула
Веде собі, веде... Як би ж то схаменувсь!
Чумак наш позаяк накручує свій ус
Та сіль страждань везе. Возів же - верениці!
Потічки крові скрізь і воїни безлиці
Без рук, без ніг навколо. Димить, палає степ.
Шуліка відлетів. Чи сокола покличе?
Знак сокола у небі - то перемога! Ще б!
- Йок! Йок! - чумак командує волові сонно
Та сподівається на дар, на божу манну...
Хто сплачувать одвік твою припинить шану?
Ходу возів припинить монотонну?
Хто виб'є той стілець із- під сідниць у шахматиста?
Та вигукне - війні кінець і небо чисте.
Імпер'ялістів звели нанівець.

3 Квітня, 9-й рік війни, Україна