Життя з поетом
Насправді легінь як Гермес
І лика абрис з-під лекала
Оспіваний дівиць хоралій мес.
На донці ока віяло галактик
Струм в жилах мов громів свічадо.
Повідать людству вмить хапає клаптик
Строчить рядки та лагодить поему радо
І усміхається чомусь!
Не в силах вмовити поета їсти-пити
Не знає - що то за біда?
Кохатись, не перинах... Ба! Квітами укритим
І просинатись... Єва і Адам!
5 Березня
Свидетельство о публикации №123080904085