Юрий Андрухович род. 1960 В шесть утра ещё темнота
В шесть утра ещё темнота.
Непочатый снег, точно луг.
Вместо неба одна пустота,
только ветер гнёздами вьюг.
Лишь укутанные в мешки
розы тусклые с холодов
знаменуют земные пути
на немых распутьях садов.
Смена первая, восьмой час -
освещаются окна и шлях.
Начинается свет с нас,
будто вечные воды в полях.
Будто сеем в черную рань
тепло крохами из горстей,
чтоб блеснула рассветная грань,
и продлился от этого день.
Потому в сердцевине стуж,
под провалами туч и крон,
оживают глубины роз
и теплеет зелёная кровь…
З циклу “Нотатки фенолога”
Ще о шостій ранку пітьма.
Непочатий сніг, наче луг.
І небес на небі нема,
тільки вітряні гнізда хуг.
Тільки вкутані у мішки
тьмяні ружі з-над холодів
знаменують земні стежки
на німих розпуттях садів.
Перша зміна о восьмій — час
освітити вікна і шлях.
Починається світло з нас,
ніби вічна вода в полях.
Ніби сіємо в чорну рань
перші крихти тепла зі жмень,
аж заблисне досвітня грань,
і від того довшає день.
І тому в осередді стуж,
під безоднями хмар і крон,
оживають глибини руж
і рушає рослинна кров…
Свидетельство о публикации №123080702247