Хто ми? хто я?

Скрізь знов землетруси, шторма, буревії
Змін вітер дме в пеклі, дме він і в раю
Навколо вирують шалені події
А я десь за пивом у черзі стою

Давай, не барись, швидко мчать часу коні
Авжеж, не питання, сідлайте коня
Так так я кажу їм, а сам на балконі
Складаю недопалки в банку щодня

Хтось щось винаходить, творить чи будує
Рятує людей від пожеж і хвороб
Та тільки на жаль, механізм не працює
Спаплюжив ідею суспільний мікроб

Прокинувся вранці, немов у тумані
Пляшки всі порожні - скінчились шиші
І я з олівцем на старому дивані
Складаю недбало про Всесвіт вірші

Чомусь це бентежить, хоть наче без даху
Та все олівцем не закреслиш одним
Я мабуть лише нерозумна комаха
Яка уявила себе хто зна ким

І речі прості мозок мій все не стуле
Щоразу удар пропускаю під дих
Дві поруч безодні - майбутнє й минуле
Невпевнений рух свій веду поміж них

Всі замкнені двері, на вікнах скрізь грати
Без прав на поразку іде гра моя
Якщо все так жорстко, то я хочу знати
Чому? І навіщо? Хто ми? І хто я?

Спитай, чи грішив я? - Напевно, так. Каюсь
Стискає обійми планета Тюрьма
І хоч без надії, та все ж сподіваюсь
Що срок відмотав свій на ній не дарма