Тиша…
Загинули, враз, сходи миру, блаженства і тиші -
Ще вчора на полі, іх було: з краю в край…
Війна зруйнувала, зламала «квітучіі вишні»:
Палає, чорний знизу, колись багатий на палітру - небокрай!
Вона росою, сріблясто, стелилась під ноги:
Ще вчора клубилася, наче білий туман…
Від неї, до всіх, починались стежки та
дороги,
Рубець, в моїм серці назавжди лишився, й обман!
Почути жайворонка ранній, милий спів,
Що прославляє миру: юні, дужі сходи…
Хто з нас, з коханням, разом не ходив?
Тепер як цвинтар, де поховане: братерство, покоління та народи!
Будь тричі проклята, та чорна і страшна війна,
Жорстокий та нестерпний ворог усього, що є живого…
Дітей своїх, втрачає назавжди, вся наша сторона -
Де наша тиша, як нам жити далі, всім без цього, всього?!
5 серпня 2023 рік
Віталій Косенко
тишина на украинском
© Copyright: Виталий Косенко, 2023
Свидетельство о публикации №123080601876
Свидетельство о публикации №123080601876
Рецензии