В палких обіймах мріяного сну
Все місто спить, залишивши тривоги.
А за вікном – лиш подихи дощу,
Зірок одвічних тихі діалоги…
Не спиться довго… Думаю в пітьмі…
Ловлю у тиші ноти ностальгії.
Забувшись у короткім напівсні,
Витаю в поетичному дозвіллі…
Пригадую колишній наш роман,
Уроки долі, що писали зморшки,
Хвилини смутку і тяжких мовчань,
Образ нестерпних наказові нотки.
І знову я включаю ноутбук…
Життєва путь була така строката!..
Вже й дощ притих, не чути більше стук,
Лиш крапельки – по склу, як янголята…
Нічним дощем роз'ятрена душа
Оплакує без сліз розбиті мрії…
А в серці – щем від горя і утрат,
І розпач, і безодня безнадії…
У поетичному дозвiллi
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123080407551
Свидетельство о публикации №123080407551
Рецензии