Час не лікує
Не вірю, що час лікує
І штопає давні рани.
Горе гірке і підступне,
У нього – чіпкі кайдани.
У жалюгідній омані
Ховаються долі драми.
Час лиш таїть у тумані
Колишні болючі шрами.
Тільки не вічні тумани,
Марево тане на сонці.
Проміння торкнеться рани
І серце відчує болі.
Час – це поганий цілитель,
Сховавши душевні рани,
Він часто клює, як грифон,
Впивається, мов піраньї…
Не може забути мати…
Не можна розпуку стерти…
Час не вигоює втрати,
Не зменшує біль душевний…
Час не лiкуе
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123080300080
Свидетельство о публикации №123080300080
Рецензии